«Кожна дитина - це цілий світ, неповторний і своєрідний В.О.Сухомлинський

/Files/images/-1-638.jpg

«Найголовніше у педагогічній праці – знати дитину»

Народився Василь Сухомлинський 28 вересня 1918 року в селі ВасилівціВасилівської волості Олександрійського повіту Херсонської губернії (тепер Онуфріївський район Кіровоградської області) в бідній селянській сім'ї. Тут минули його дитинство й юність. Як і решта селянських дітей, він вчився в рідному селі у школі і в 1933 році закінчив семирічку. Влітку цього ж року мати провела молодшого сина Василя до Кременчука.

Спочатку Сухомлинський подався в медичний технікум, але незабаром пішов звідти, поступив на робітфак, достроково закінчив його і був прийнятий до педагогічного інституту. З 1935 року починається педагогічний шлях В. О. Сухомлинського.

В 17 років він став вчителем заочної школи недалеко від рідного села. Перевівся заочником до Полтавського педагогічного інституту, який закінчив в 1938 році. Закінчивши інститут, Сухомлинський повертається в рідні місця і працює викладачем української мови і літератури в Онуфріївській середній школі.

В 1941 році добровольцем йде на фронт, де отримує важке поранення. Після довгого лікування в шпиталі на Уралі він просився на фронт, проте комісія не могла визнати його навіть умовно здоровим для військової служби. Його призначили директором середньої школи в селищі Ува Удмуртської АРСР. Як тільки рідні місця були звільнені, він повернувся на Батьківщину і став завідувачем районного відділу народної освіти. Проте вже в 1947 році Сухомлинський просився назад до школи.

З 1948 року й до кінця життя працює директором середньої школи в селі Павлиш на Кіровоградщині, де 22 роки проводив тривалий педагогічний експеримент, у результаті якого створив оригінальну систему виховання дітей.

У 1955 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Директор школи – керівник навчально-виховного процесу».З 1957 року – член-кореспондент Академії педагогічних наук РРФСР. У 1958 році нагороджений званням Заслужений вчитель УРСР, а у 1968 – званням Героя Соціалістичної Праці. Цього ж року обраний членом-кореспондентом Академії педагогічних наук СРСР.

2 вересня 1970 року Василь Олександрович Сухомлинський помирає, але його внесок у життя та його твори залишаться назавжди.

В. О. Сухомлинський увійшов в історію української педагогіки як педагог-гуманіст, творець педагогічної системи, в центрі якої перебуває дитина як унікальна особистість. Він вбачав мету виховання у розвитку творчих сил і здібностей особистості в умовах колективу й на основі етико-естетичних цінностей, інтересів і потреб, спрямованих на творчу працю і саморозвиток. З позицій гуманізму, загальнолюдських цінностей, витоки яких лежать в українській духовності, її моральних імперативах та культурах, педагог розглянув виховання особистості як пізнання, духовність, працю.

Різноплановий і багатоаспектний творчий доробок В. О. Сухомлинського складає 48 книг, 500 наукових статей, більш як 1500 оповідань і казок для дітей. На початок ХХІ століття вийшло 65 творів письменника тиражем близько 15 млн. примірників. Вони перекладені на 59 мов народів світу.

Найбільш відомі книги: «Серце віддаю дітям» (видана на 32 мовах світу, має 55 видань),«Народження громадянина»,«Павлиська середня школа»,«Як виховати справжню людину»,«Сто порад вчителеві», «Розмова з молодим директором школи», «Книга про любов» та інші.

«Найголовніше у педагогічній праці – знати дитину»

Кiлькiсть переглядiв: 249

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.